БА-20М
БА-20М: ретро до Дня перемоги — відроджений із попелу
Харківський технічний клуб «Самоходъ» відновив до Дня перемоги бронеавтомобіль БА-20М. Дев'ятого травня ця бойова машина очолить колону військової ретротехніки на міському параді. Про її драматичну долю розповідає президент клубу Олександр Осетров.
НА ЧЕСТЬ ПОЛЕГЛИХ І ЖИВИХ
Залишки машини наші колеги-пошуковці знайшли під Харковом, поблизу хутора Московка. Найімовірніше, бронеавтомобіль належав штабу одного з підрозділів, які обороняли місто в серпні–вересні 1941 року. Такі легкі броньовики часто мали радіостанції й возили командирів та офіцерів зв'язку прифронтовою смугою. Під час відступу машину підбили. Судячи з пошкоджень, пряме влучання ворожого снаряда спричинило детонацію боєзапасу й пального. Башту розірвало на три частини, люк відірвало й далеко відкинуло вибухом. Екіпаж, звісно, загинув… Наш клуб вирішив відновити бронеавтомобіль. Першим непростим етапом стало ретельне збирання технічної документації. Далі все залежало від часу, бажання й майстерності. Саме часу, щоб устигнути до торішнього Дня перемоги, бракувало, хоча іноді працювали навіть ночами. Ще липкий від свіжої фарби броньовик привезли на виставку автомобілів-ветеранів. Своїм ходом він тоді не доїхав — підвів двигун. Після свята довелося чимало попрацювати над карбюратором і запалюванням… «Бойовим хрещенням» відродженого БА-20М стала реконструкція бою на Лютізькому плацдармі під Києвом. Ми були щасливі, що змогли майже з попелу відновити бойову машину — пам'ятник захисникам Харкова, полеглим і живим солдатам Вітчизни.
ЯКИМ ВІН БУВ
Бронеавтомобіль БА-20 розробили й почали випускати 1936 року на заводі зернопереробного, дробильно-розмельного обладнання у Виксі Горьківської області. Базою слугував легковий ГАЗ-М1, відомий як «емка». До 1942 року виготовили 2013 машин, із них 1557 — до початку німецько-радянської війни. Компонування було традиційним: двигун спереду, привід задній. Водій сидів у середній частині, стрілець, він же командир екіпажу, — у кормовій, над якою розташовувалася обертова кулеметна башта. Її можна було повернути на 360° за допомогою спинного упора й зусиль плечей стрільця. Спереду та з боків були оглядові лючки, які в бою закривали бронезаслінками з оглядовими щілинами. Оптичних приладів спостереження не було. У днищі був люк для виходу екіпажу з підбитої машини. Озброєння — 7,62-мм кулемет ДТ («Дегтярьов танковий») зразка 1928 року, боєкомплект — 1386 набоїв. Протикульна броня з катаних листів завтовшки 6 мм, а на даху та днищі 4 мм, відповідала вимогам часу створення. Під час модернізації 1938 року її товщину збільшили в півтора раза — до 9 і 6 мм.
Замість циліндричної башта отримала форму зрізаного конуса. Модернізовані машини назвали БА-20М. Бойова маса зросла з 2200 до 2620 кг, дещо погіршивши динаміку та прохідність. Чотирициліндровий 50-сильний двигун об'ємом 3,28 л запозичили у ГАЗ-М1. Запас ходу БА-20 становив 350 км, а БА-20М завдяки додатковому 30-літровому баку — 450 км. Використовували низькооктановий бензин А-66 чи А-72, який за гострої потреби змішували з дизельним пальним або гасом. На твердому покритті машина розвивала до 80 км/год, на ґрунтових дорогах завдяки гідравлічним поршневим амортизаторам — до 35 км/год. Для зв'язку застосовували короткохвильові радіостанції 71-ТК-1 з поручневою антеною. Помітні антени видавали командирську машину й привертали посилений вогонь противника. На останніх БА-20М із новою радіостанцією 71-ТК-3 ставили штирьові антени. …Старше покоління пам'ятає пісню «Три танкісти», написану влітку 1939 року після успішних боїв із японцями на монгольській річці Халхин-Гол. Поряд із танками там воювали БА-20 та БА-20М. У зимовій радянсько-фінській війні 1940 року їм було значно важче. Фінська армія захопила 22 броньовики й використовувала їх аж до 1960-х. Так їхня невибагливість, ремонтопридатність і витривалість несподівано отримали високу об'єктивну оцінку…
Автор: Україна ЗА РУЛЕМ
Опубліковано в № 5/2008
Фото з архіву Вадима Ремінського та клубу «Самоходъ».
Джерело: old.uzr.com.ua ↗