Москвич Г2
Два задньомоторні Москвичі Г2 побудували з вузлами Москвича-401 й експериментальним двигуном 405. Двигун мав напівсферичні камери та окремий карбюратор на циліндр; за сидінням він з’єднувався із заднім мостом карданом. Передня підвіска незалежна типу 401, задня — залежна ресорна. Рама лонжеронна з труб 89 мм, кузов алюмінієвий. Три встановлені всесоюзні рекорди, за статтею, трималися на час її написання.
Короткі технічні характеристики Москвич Г2: Рік побудови - 1956; Конструктори І. Гладилін та І. Окунєв; Двигун: Кількість циліндрів - 4, Робочий об'єм - 1090 см³, Кількість карбюраторів - 4, Ступінь стиснення - 8,6, Газорозподіл - OHV Потужність - 74 к.с. за 5600 об/хв; Кількість передач - 4; Розмір шин - 5,00—16; Споряджена маса - 640 кг; Довжина - 4300 мм; Ширина - 1340 мм; Висота - 1012 мм; Колісна база - 2440 мм; Максимальна швидкість - 223 км/год.
Джерело: журнал «За рулем» 1978