Москвич Г4
Спортивний Москвич Г4, за вступом оригінальної статті, випущено 1965 року. На МЗМА, згодом АЗЛК, виготовили три такі машини. У 1966 році їх модернізували у версію Г4А, встановивши два здвоєні карбюратори Weber, нові колеса та шини. Г4 мав незалежну пружинну підвіску всіх коліс, рейкове кермове керування та просторову раму з труб діаметром 27 мм. Силовий агрегат розташовувався ззаду, коробка передач — між двигуном і головною передачею. У 1963–1972 роках на чемпіонатах країни з кільцевих перегонів Г4, Г4А та Г4М здобули три золоті, три срібні й дві бронзові медалі. У наведених нижче характеристиках роком побудови зазначено 1963; дані Г4А подано в дужках.

Короткі технічні характеристики спортивного автомобіля: Рік побудови - 1963: Конструктори - І. Гладилін і Л. Шугуров; Кількість місць - 1; Двигун: Кількість циліндрів - 4, Робочий об'єм - 1358 см³, Ступінь стиснення - 9,5, Кількість карбюраторів - 4 (два здвоєні), Газорозподіл - OHV, Потужність - 76(81) к.с. за 5400 (5600) об/хв; Кількість передач - 4; Розмір шин - 5,50—13 спереду і 6,50—13 ззаду; Споряджена маса - 560 кг; Колісна база - 2350 мм; Максимальна швидкість - 177 (180) км/год; Час проходження 1000 м із місця - 30,0 s.
Джерело: журнал «За рулем» 1978