ЗІЛ-112С
На цьому автомобілі вперше в радянському автоспорті застосували самоблокувальний диференціал, центральні колісні гайки-баранці, задню підвіску De Dion і, з 1964 року, дискові гальма. Модифікація 1964 року (дані — у дужках) мала потужніший двигун і радіальні шини. Серед інших особливостей ЗІЛ-112С — алюмінієвий кузов та знімне кермо.
У 1963–1965 роках на ЗІЛ-112С здобули одну золоту та дві бронзові медалі чемпіонатів СРСР із кільцевих гонок і встановили три всесоюзні рекорди.
Рік побудови - 1962; Конструктор - В. Родіонов; Кількість місць - 2; Двигун: Кількість циліндрів - 8, Робочий об'єм - 5980 (6959) см³, Газорозподіл - OHV, Потужність - 230 (270) к.с. за 4010 (4300) об/×в; Кількість передач - 3; Розмір шин - 7,00×16 (175×15); Споряджена маса - 1320 кг; Довжина - 4150 мм; Ширина - 1550 мм; Висота - 920 мм; Колісна база - 2600 мм; Максимальна швидкість - 260 (270) км/год; Час про×одження 1000 м зі стартом з місця - 28 (27) s.
Джерело: журнал "За Рулем" 1978 год