ЗІС-13
Перший радянський серійний газогенераторний автомобіль ЗІС-13 спроєктували під керівництвом інженера А. Скерджієва з газогенератором конструкції А. Пельтцера. Основою стало шасі ЗІС-11, довгобазної версії вантажівки ЗІС-5. Двигун мав підвищений із 4,8 до 7,0 ступінь стиснення, газовий змішувач замість карбюратора й запалювання від магнето. На 100 км витрачалося 80–85 кг дерев'яних цурок; запас ходу — 90 км. Завод виготовив близько 900 ЗІС-13, а в 1939 році замінив його досконалішим ЗІС-21.
Роки випуску ЗІС-13 - 1936-1939; Колісна формула – 4×2; Кількість місць – 2; Вантажопідйомність - 2500 кг; Двигун: Кількість циліндрів - 6, Робочий об'єм - 5555 см³, Потужність - 45 к.с. за 2400 об/×в; Кількість передач - 4; Розмір шин - 34×7дюймів; Споряджена маса - 3700 кг; Довжина - 6670 мм; Ширина - 2235 мм; Висота - 2180 мм; Колісна база - 4420 мм; Швидкість - 45 км/год.
Джерело: журнал "За Рулем" 1979 год