Перший радянський представницький автомобіль ЗІС-101, зійшов із конвеєра 18 січня 1937 року. Новими для вітчизняних машин були здвоєний карбюратор, термостат охолодження, гасник крутильних коливань колінвала, синхронізатори передач, обігрів...
Читати далі →
Перший вітчизняний автобус вагонного компонування — експеримент Науково-дослідного інституту міського транспорту ( НІІГТ ). Він мав подовжену раму ЗІС-8 і вузли ЗІС-8, ЯГ-4 та ЯТБ-1.
Читати далі →
Міський автобус ЗІС-155 використовував вузли вантажівки ЗІС-150. Із 1955 року першим серед вітчизняних автомобілів отримав генератор змінного струму.
Читати далі →
МАЗ-502 і МАЗ-501 мали оригінальну трансмісію: першими серед радянських серійних позашляхових машин отримали постійний повний привід без відключення переднього моста. Особливості — несиметричний блокований міжосьовий диференціал, колісні ре...
Читати далі →
До відкриття Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві Ризький завод автобусних кузовів, згодом РАФ, освоїв перші в країні мікроавтобуси. РАФ-10 «Фестиваль» отримав від «Побєди» двигун, трансмісію, підвіску та інші вузли. У 1959 р...
Читати далі →
Перша вітчизняна вантажівка з кабіною над двигуном, широко уніфікована з ГАЗ-69, який тоді випускав Ульяновський завод. Особливості: повний привід, кулькові шарніри рівних кутових швидкостей, зварна лонжеронна рама та вигнуте вітрове скло.
Читати далі →
Перший вітчизняний автомобіль із V8, чотирикамерним карбюратором та панорамним вітровим склом. ЗІЛ-111 мав лонжеронну раму з Х-поперечиною, гідромеханічну трансмісію, вакуумний підсилювач гальм, гідроштовхачі клапанів і гідропідсилювач керм...
Читати далі →
Перший радянський експериментальний газотурбінний автомобіль створено на основі міжміського автобуса ЗІС-127. Дизель замінили турбіною НАМІ, удвічі потужнішою та вдвічі легшою. Агрегат розмістили позаду.
Читати далі →
29 січня 1932 року з конвеєра в Нижньому Новгороді зійшли перші вантажівки, а у квітні почався регулярний випуск ГАЗ-АА. Перші машини (на малюнку) мали характерну дерев’яну, а не суцільнометалеву кабіну.
Читати далі →
Випуск ГАЗ-А почався в грудні 1932 року з відкритим кузовом фаетон («За рулем», 1976, № 4). Існували пікап ГАЗ-4 та седан ГАЗ-6. На цій основі будували спортивні машини (1978, № 2), малосерійні ГАЗ-А-Аремкуз (1979, № 6) і ГАЗ-ТК (1981, № 2)...
Читати далі →
Пікап на основі ГАЗ-А для невеликих вантажів, широко вживаний поштою. Кабіну взяли від ГАЗ-АА. Металева платформа 1,6 × 1,1 м мала відкидні лави на шістьох і дверцята ззаду. Запасне колесо не вміщалося на платформі чи під нею, тому стояло в...
Читати далі →
Седан здобув репутацію витривалої та довговічної машини. Особливості — жорстка лонжеронна рама з Х-подібною поперечиною. Тягове зусилля заднього моста передавалося рамі не ресорами, а трубою карданного вала. ГАЗ-М1 першим серед вітчизняних...
Читати далі →