Танк Т-26-39

Т-26-39 змінив успішний свого часу танк Т-26. У документах заводу №174 його позначали Т-26-1. Машина отримала підбаштову коробку з похилими бронелистами, а на деяких установлювали компаси для руху без видимості.

Бронювання легкого Т-26-39: борти, лоб і корма корпусу — 15 мм, дах — 10 мм, днище — 6 мм, башта — 6–15 мм.

На Т-26-39 зразка 1933 року встановлювали чотирициліндровий карбюраторний рядний двигун Т-26 із горизонтальним розташуванням циліндрів. Двигун типу «Армстронг-Сіддлі» з повітряним охолодженням мав об’єм 6600 см³ і потужність 90 к. с. за 2100 об/хв.

Екіпаж — 3 особи, бойова маса — 10,25 т. Максимальна швидкість — 30 км/год шосе та 18 км/год пересіченою місцевістю. Основне озброєння — 45-мм гармата 20К зразка 1934 року та три 7,62-мм кулемети ДТ зразка 1929 року.

Боєкомплект без радіостанції — 186 пострілів і 3528 набоїв калібру 7,62 мм; із радіостанцією — 165 пострілів і 3087 набоїв калібру 7,62 мм.