2С6 «Тунгуска»

Розробку зенітної самохідної установки 2С6 «Тунгуска» почали 1976 року. Серійне виробництво зенітних ракетно-гарматних комплексів налагодили на Ульяновському механічному заводі. Комплектувальні надходили з усього Союзу: гармати постачав Тульський механічний завод, ракети — кіровський «Маяк», приціли — ЛОМО, самохідні шасі — Мінський тракторний завод. Комплекс 2К22 «Тунгуска» прийняли на озброєння 8 вересня 1982 року постановою ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР.

На «Тунгусці» встановлювали чотиритактний V-подібний 12-циліндровий двигун В-84М30. Цей дизель із рідинним охолодженням розвивав 700 к. с. (515 кВт). Бронювання 2С6 «Тунгуска» захищає лише від куль.

Екіпаж — 4 особи; бойова маса — 34,8 т; максимальна швидкість — 65 км/год; запас ходу — 600 км. Основне озброєння: дві двоствольні 30-мм автоматичні гармати 2А38 і вісім пускових установок ЗКР 9М311. Боєкомплект — 1936 пострілів і 8 зенітних керованих ракет.