Фердинанд Порше

Фердинанд Порше: 3 вересня 1875, Мафферсдорф, Австро-Угорщина — 30 січня 1951, Штутгарт, Німеччина.

Один із найвідоміших автомобільних конструкторів світу, він увійшов в історію і як засновник Porsche, і як творець найпопулярнішого автомобіля XX століття — Volkswagen Käfer.

Народився в родині судетських німців. Батько, бляхар Антон Порше, мав популярну ремонтну майстерню й користувався такою повагою, що його обрали мером.

Майстерню мав успадкувати старший брат Фердинанда, але загинув через нещасний випадок на роботі. Спадкоємцем став Фердинанд, який почав працювати в батька у п’ятнадцять років.

Він не сумнівався, що автомобілі — його покликання. Навіть вступивши за кілька років до технічного училища, щоранку продовжував працювати в майстерні.

Згодом був вільним слухачем Віденського університету, опановував інженерну справу й працював у бюро Лонера. Прагнув створити швидкий електромобіль, який здобув би прихильність австрійців.

Уже в перші тижні його талант дав успішний прототип: компактну машину зі швидкістю 40 км/год, чудовою для кінця XIX століття. Недоліком була вага: значну частину автомобіля займали важкі свинцеві акумулятори, яких вистачало лише на годину їзди. Проте Лонер вважав винахід вдалим і охоче ним користувався. Порше ж продовжив удосконалення.

1898 року він створив революційний перший у світі передньопривідний електромобіль і став головним конструктором Лонера. Lohner-Porsche мав два електродвигуни по 2,5 к. с. у маточинах передніх коліс. Механічної трансмісії не було; додатковий бензиновий мотор обертав генератор, який виробляв струм і заряджав акумулятор. Той живив тягові електродвигуни. Так машина вперше продемонструвала гібридну установку з акумуляторів, електромоторів і двигуна внутрішнього згоряння. За цю ідею Порше отримав Гран-прі Всесвітньої виставки в Парижі 1900 року.

Через шість років став технічним директором і головним конструктором віденської Austro-Daimler. З’явилися ADM, ADR, Sascha та Prinz-Heinrich. Також розробляв військові машини з гібридними установками й двигуни літаків і дирижаблів. У Першу світову за ці досягнення отримав звання заслуженого професора Віденського технічного університету, хоча не мав вищої освіти, та хрест «За заслуги» з рук кайзера.

1923 року став головним інженером Daimler AG у Штутгарті й очолив розробку гоночної машини з дволітровим двигуном. Його робота привела до появи популярних спортивних Mercedes S і SS.

У 1930-х відвідав радянські танкові й авіаційні заводи. Йому запропонували переїхати разом із бюро та працювати в авіаційній, танковій і автомобільній промисловості. Він відмовився, але з пропозицією пов’язана одна з найбільших його загадок. У Другу світову німецька військова розвідка вимагала розкрити радянські технології, особливості виплавки сталі й обладнання. Порше не погодився: вважав, що не має морального права, адже майже уклав комерційну угоду й сприймав радянських інженерів як партнерів. Ця відмова залишилася його великою таємницею.

Водночас бюро Porsche у Штутгарті, відкрите 6 березня 1931 року, розробляло двигуни всіх типів, мотоцикли й автомобілі. Замовлення Zundapp на три Volksauto привело до прототипів майбутнього «Жука». На думку експертів, навіть одного цього автомобіля вистачило б для вічної слави.

Але «Жук» був лише початком. Під час війни на його основі створили амфібії та всюдиходи, а також німецькі бойові машини: самохідну гармату «Фердинанд», Tiger (P) і надважкий танк «Миша» вагою 188 тонн.

1943 року союзна авіація знищила архів бюро. Уцілілі документи й частину обладнання перевезли до австрійського Ґмюнда. У приміщенні лісопильні Порше та син Феррі, Фердинанд Антон Ернст, працювали до кінця війни. У грудні 1945 року обох заарештували у справі французького міністерства юстиції.

Порше провів близько двадцяти місяців у в’язниці, до 1 серпня 1947 року; сина звільнили в березні 1946-го. Потім звинувачення зняли, але зобов’язали його рік не виїжджати з французької окупаційної зони. Здоров’я погіршилося, тож він відійшов від справ і лише консультував сина та його помічників.

Після визволення Австрії уряд арештував німецьке майно й рахунки, зокрема капітал Porsche. Бюро терміново шукало спонсорів. Ними стали швейцарці Бланк і фон Ценґер, власники рекламного агентства.

Значною мірою завдяки їм 1949 року бюро повернулося до Німеччини, орендувавши майстерні кузовної фірми Reutter у Цуффенгаузені. 30 січня 1951 року Порше переніс інсульт і помер, передавши компанію Феррі.