Луї Рено

Луї Рено (Louis Renault) народився 28 лютого 1877 року, за іншими джерелами — 12 лютого, у звичайній французькій родині. Ніхто тоді не здогадувався, що цей непримітний хлопчик залишить помітний слід в автомобілебудуванні як співзасновник Renault. Він був четвертою дитиною французького підприємця. Змалку цікавився технікою й багато часу проводив у майстерні конструктора парових машин Леона Серполле. Також вивчав старі двигуни Panhard у заміському будинку родини в Булонь-Біянкурі.

1898 року з помічниками створив свій перший автомобіль — модифікований De Dion-Bouton потужністю 1,75 к. с. із триступеневою коробкою передач, прямою вищою передачею та передаванням крутного моменту на карданний вал. Через рік запатентував коробку. Перша машина отримала назву Voiturette.

У грудні того самого року побився об заклад із друзями, що його автомобіль подолає підйом вулицею Лепік на Монмартрі. Вигравши парі, виготовив ще тринадцять таких машин на замовлення.

Через рік, 25 лютого 1989 року, разом зі старшими братами Фернаном і Марселем заснував першу автомобільну фірму Société Renault Frères. Поштовхом став великий комерційний потенціал перших машин. Управління доручив старшому братові, а сам займався конструюванням і дизайном. Очолив компанію лише 1908 року, коли Фернан пішов через проблеми зі здоров’ям. Марсель загинув 1903 року в автоперегонах Париж — Мадрид.

Ставши керівником, Луї продовжив розвивати компанію. Деякі його винаходи збереглися донині, зокрема гідравлічний амортизатор і барабанне гальмо. З початком Першої світової війни Renault виробляла техніку для армії. Згодом Луї нагородили орденом Почесного легіону. Невдовзі після війни народився його син Жан-Луї.

У 1920-х Renault виробляла не лише автомобілі, а й сільськогосподарську техніку, суднові та промислові механізми. Приблизно тоді компанія перейшла до вертикальної інтеграції.

У 1930-х робітники страйкували проти зниження зарплат і посилення дисципліни. Уряд припинив заворушення, вживши заходів і пішовши на поступки. Прибутки Renault значно впали, тому компанія знову взялася за малолітражні легкові автомобілі.

На початку Другої світової війни Renault знову постачала військову техніку французькій армії — до падіння Франції 1940 року. Потім компанія опинилася під владою німецьких окупантів, а всі посади зайняли представники Daimler-Benz. Через два роки союзники зруйнували завод, а в Луї виявили афазію, втрату мовлення.

Невдовзі після визволення Франції Рено заарештували за звинуваченням у співпраці з нацистами. Згодом його відправили до в’язниці Френ, де жорстоко били.

Луї Рено помер від черепно-мозкових травм 24 жовтня 1944 року у французькому госпіталі Віль-Еврар. Його смерть так і не розслідували. Через кілька місяців Renault націоналізували.

Єдиний син Жан-Луї 1967 року отримав компенсацію за смерть батька. Проте самого Луї Рено досі офіційно не виправдали за висунутим звинуваченням.