Соїтіро Хонда

Соїтіро Хонда (1906–1991), засновник Honda Motor Corporation, народився в родині бідного коваля в японській провінції. З дитинства любив запах бензину й мастила. Закінчивши школу 1922 року, п’ятнадцятирічним поїхав до Токіо працювати автомеханіком. Спочатку, однак, виготовляв капелюхи для дітей господаря. Землетрус 1923 року змінив усе: механіки відбудовували свої домівки, у гаражах бракувало рук, і недосвідчений Соїтіро почав омріяний ремонт автомобілів. 1928 року отримав перший патент — на заміну дерев’яних колісних спиць металевими. Тоді ж повернувся до Хамамацу й відкрив філію токійського роботодавця. Це стало початком бізнесу, але основи найбільшого виробника мотоциклів заклали вже після війни, коли зруйнована Японія гостро потребувала мобільності.

Шлях був простим: механік-самоук прилаштовував до велосипедів маленькі двигуни, які під час війни служили генераторами переносних радіостанцій.

Як президент Honda Motor Corporation він почав виробляти мотоцикли та їхні двигуни 1948 року. Компанія стала світовим лідером. У 1960-х, попри опір японського міністерства промисловості, розпочав випуск автомобілів. Перша модель, малолітражна 360, здобула величезну світову популярність, чому сприяла нафтова криза 1970-х. Проте тріумф компанії він уже спостерігав збоку. 1973 року, у досить молодому для японського керівника віці 67 років, залишив управління, хоча працював у компанії до 1983-го. Помер 1991 року від ниркової недостатності.

Очоливши всесвітньо відомий концерн, носив звичайну червону сорочку чи куртку навіть на засіданнях правління. Вважав, що людей не можна оцінювати за зовнішністю, — незвична позиція для Японії з обов’язковими діловими костюмами. Одного разу мало не зірвав вручення імператорської нагороди, бажаючи прийти в робочому кітелі замість протокольного фрака.

Він не приховував зневаги до теоретиків із дорогих університетів, які знали розумні речі, але ніколи не бруднили рук у двигунах. Диплом без досвіду для нього нічого не важив. Не маючи вищої освіти, вчився не на лекціях, а на робочому місці й біля верстата. Так само не шанував всемогутнє міністерство промисловості й торгівлі, яке перешкоджало компанії: уряд не планував появи автомобільної Honda. Напружені стосунки з економічною елітою зберігалися до кінця життя цього вільнодумця в сорочці.