Йосісуке Аюкава

Йосісуке Аїкава, також Ґісуке Аюкава (6 листопада 1880 — 13 лютого 1967), — видатний японський підприємець, бізнесмен і політик, засновник та перший президент Nissan у 1931–1945 роках.

Народився в місті, нині відомому як Ямаґуті, однойменної префектури. Його мати була племінницею діяча епохи Мейдзі Іноуе Каору. 1903 року закінчив інженерний факультет Токійського імператорського університету й почав працювати в Shibaura Seisakusho, попередниці Toshiba. Попри низьку зарплату, зібрав гроші на поїздку до США, де вивчав технологію кування чавуну. Повернувшись, за підтримки Іноуе Каору та інших парламентарів 1909 року заснував ливарню Тобада в префектурі Кітакюсю. Нині компанія відома як Hitachi Kinzoku, Hitachi Metals Company.

1928 року став президентом Kuhara Mining Company, нині Nippon Mining & Metals, перебравши її у свого названого брата Фусаносуке Кухари. Створив холдинг Nihon Sangyo, скорочено Nissan. Кухара згодом пішов у політику, мав тісні зв’язки з майбутнім прем’єром Ґіїті Танакою та іншими впливовими політичними й військовими діячами, які Аюкава використовував у власних інтересах.

Під час біржового буму після Маньчжурського інциденту 1931 року Аюкава придбав контрольні пакети 132 дочірніх компаній Nissan, утворивши нову дзайбацу Nissan Konzern. До Nissan Motors увійшли Isuzu, NEC, Nippon Mining, Nissan Chemicals, Hitachi, Nichiyu, Nichirei, Nissan Marine Insurance та Nissan Insurance. Група об’єднувала одні з найтехнологічніших японських компаній того часу.

1937 року на запрошення родича Нобусуке Кісі переїхав до Маньчжоу-Ґо й підтримав мілітаристську політику Квантунської армії щодо економічного та промислового розвитку регіону. Туди ж переніс штаб-квартиру Nissan, яка стала ядром Маньчжурської компанії промислового розвитку — нової дзайбацу, частково належної Nissan, частково місцевому урядові.

Як засновник і президент керував промисловою діяльністю в Маньчжоу-Ґо та реалізацією двох п’ятирічок у 1930-х, спираючись на економічні й виробничі доктрини військового ідеолога Наокі Хосіно. Водночас відступив від первісної концепції Хосіно, підтримуючи монополістичніший підхід: вважав економіку держави надто примітивною для вільного ринкового капіталізму. Також отримував банківські кредити від американських промисловців для підтримки її економіки, що викликало гострі суперечки й політичне несхвалення у США.

Попри економічні погляди, співзвучні проармійській політиці Японії, політично не завжди її підтримував. Рішуче виступав проти Троїстого пакту й передбачав перемогу Великої Британії та Франції над нацистською Німеччиною. Підтримував план «Фуґу» щодо розселення єврейських біженців у Маньчжоу-Ґо. 1942 року за ініціативою Квантунської армії подав у відставку й повернувся до Японії.

Після капітуляції Японії американська окупаційна влада заарештувала його за підозрою у воєнних злочинах. У в’язниці Суґамо він провів двадцять місяців і був звільнений до суду. За час ув’язнення дзайбацу Nissan розпустили.

Після звільнення відіграв ключову роль у повоєнному відновленні Японії та заснував комерційний банк для кредитування малих підприємств. Очолював нафтову Teikoku й геологічну Japan Petroleum; 1953 року був обраний до Палати радників парламенту. За підтримки Кісі, майбутнього прем’єра, впливав на економічне законодавство й політику як керівник Chuseiren, групи тиску, що в 1960-х стала основним об’єднанням малих компаній.

Йосісуке Аюкава помер 1967 року від гострого запалення жовчного міхура. Його могила розташована на кладовищі Таїма поблизу Токіо.