БТР-70

Бронетранспортер БТР-70 став якісним розвитком БТР-60. У бойовій машині усунули недоліки, виявлені під час експлуатації у військах, і підвищили бойові характеристики. БТР-70 прийняли на озброєння 1972 року; серійне виробництво почалося на ГАЗі 1976 року, а з 1981 року — й на Арзамаському заводі автомобільних запчастин.

БТР-70 має бронювання лобової частини корпусу 8–10 мм, бортів — 6 мм і башти — 6 мм.

На машині встановлювали два восьмициліндрові карбюраторні двигуни ЗМЗ-4905 з рідинним охолодженням. Їхня сумарна потужність становила 240 к. с. (2 × 120 к. с.) при 3400 об/хв, робочий об’єм — 8500 см³ (2 × 4250 см³).

Екіпаж — 2 особи, десант — 8 осіб; бойова маса — 11,5 т. Максимальна швидкість: суходолом — 80 км/год, на плаву — 10 км/год. Запас ходу суходолом — 400 км, тривалість руху на плаву — 12 годин. Основне озброєння: 14,5-мм кулемет КПВТ і 7,62-мм кулемет ПКТ. Боєкомплект — 500 патронів калібру 14,5 мм та 2000 патронів калібру 7,62 мм.